У ніч на 19 липня 2026 року збройні сили Російської Федерації завдали ракетних ударів балістичними ракетами по підприємствах Києва, відомих ще з радянських часів. Точні локації влучань з міркувань безпеки не розголошуються.
Роль Сергія Бескрестнова
Атаку проаналізував Сергій Бескрестнов з позивним «Флеш» — військовий фахівець з систем РЕБ і зв’язку, позаштатний радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони. Свої висновки щодо логіки вибору цілей він опублікував на сторінці у Facebook. За словами Флеша, розвідка противника діє за чотирма основними сценаріями: справжнє критично важливе виробництво розміщене під землею і вражати його марно; великі заводи здають приміщення в оренду субпідрядникам, які в цеху розміром 10 на 20 метрів можуть виготовляти дрібні вироби — антени для РЕБ чи пропелери для FPV; територію можуть використовувати як тимчасовий безкоштовний склад для непридатного до зберігання; сам промисловий об’єкт у межах Києва може стати приводом для обстрілу з метою залякування. Флеш наголосив, що агентура ворога працює, тому потрібно бути обережними.
Роль КМДА та зафіксовані наслідки
Інформацію про наслідки атаки оприлюднює Київська міська державна адміністрація (КМДА). За даними КМДА, падіння уламків і пожежі зафіксовано у п’яти районах столиці: Деснянському, Дніпровському, Шевченківському, Святошинському та Солом’янському. Пошкоджено житлові будинки, нежитлові будівлі, офісні приміщення та гуртожиток. Зафіксоване пряме влучання в підземний перехід біля станції метро «Лук’янівська», яка вже увосьме за час повномасштабної війни зазнала уражень.
Залишити відповідь