Моніторингова місія IAC ISHR оприлюднила 12 серпня 2026 року висновки за підсумками засідання у Вищому антикорупційному суді 23 липня у справі «Роттердам+». Спостерігачі зафіксували, що під час дослідження письмових доказів головуюча суддя у відповідь на заперечення захисту самостійно висловлювала власне розуміння змісту доказів і логіки обвинувачення. На думку місії, такі дії можуть сприйматися як спроба усунути недоліки позиції прокуратури і фактично взяти на себе роль сторони обвинувачення.
Чому це стосується читача
У висновку місії зазначено: будь-які дії суду, які можуть об’єктивно сприйматися як спрямовані на усну недоліків обвинувальної версії, здатні створювати враження порушення принципів змагальності, рівності сторін та безсторонності суду. Місія наголошує, що довести провину поза розумним сумнівом зобов’язана прокуратура, а всі сумніви мають тлумачитися на користь обвинувачених. ЄСПЛ підкреслює, що стаття 6 § 1 Конвенції гарантує кожній стороні право бути поставленою в умови, які не створюють істотного процесуального дисбалансу (UAB Ambercore DC and UAB Arcus Novus v. Lithuania, п. 107). Дотримання цих стандартів у резонансних антикорупційних провадженнях є публічно значущим, оскільки формує довіру громадян до судочинства.
Заперечення захисту та хронологія справи
На засіданні захист заявив про суперечливість позиції обвинувачення. За словами сторони захисту, протокол наради, наданий прокурором, не містив належних ідентифікаційних відомостей, а вартість вугілля обраховувалася за непорівнюваними показниками. Також захист вказав, що пояснення прокурора на цьому засіданні розходяться з тим, що він казав раніше.
Розслідування справи «Роттердам+» триває з березня 2017 року. За час розслідування прокуратура п’ять разів закривала справу за відсутності складу злочину, але знову поновлювала розслідування. У жовтні 2023 року ВАКС прийняв рішення про закриття справи, а у грудні 2023 року Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення.
Залишити відповідь