Вищий антикорупційний суд обрав колишньому державному секретарю Міністерства закордонних справ Олександру Банькову, який обіймав посаду у 2020–2024 роках, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб із можливістю застави 10 мільйонів гривень. Публікації про рішення суду датовані 3 серпня 2026 року, при цьому жодне з джерел не наводить точну дату судового засідання.
Етапи розслідування у хронологічному порядку
- На початку повномасштабного вторгнення Баньков, за даними слідства, переконував донорів і працівників дипломатичних установ переказувати фіндопомогу Україні на рахунок підконтрольної громадської організації.
- Кошти виводили на рахунки підставних ФОПів, а через конвертаційні центри переводили у готівку і витрачали на власні потреби.
- Наприкінці липня НАБУ і САП повідомили про викриття злочинної групи, яку, за даними слідства, очолював Баньков.
- 27 липня Банькову оголосили підозру в шахрайстві, відмиванні та привласненні коштів (рік цієї дати джерела не уточнюють).
- 3 серпня 2026 року суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Позиції сторін та інші фігуранти
Прокурор САП клопотав про тримання під вартою з альтернативою застави у 15 мільйонів гривень. Захист називав суму застави «великою» і просив про «більш м’який» запобіжний захід. Окрім Банькова, підозри отримали екскерівник апарату МЗС і чинний радник Постійного представництва України при відділенні ООН у Женеві Раміз Рамазанов, керівник підконтрольної ГО «Центр сприяння міжнародному співробітництву» Владислав Резніков і бухгалтер цієї ж організації. За даними слідства, через підконтрольні компанії та ФОПів могли легалізувати 37,3 мільйона гривень.
Залишити відповідь